15.09.2020

Генерали сміттєвих кар’єрів

«Служили два товарища». 

Наше нове розслідування – про «двох товаришів», які мали забезпечувати охорону навколишнього середовища Донеччини, захищати довкілля регіону, розподіляючи для цього багатомільйонний екологічний фонд обласного бюджету. 

Товариші так і не стали друзями природи, натомість перетворилися на «генералів сміттєвих кар’єрів».

Ви не повірите – цей об’єкт з недобудованим парканом з профнастілу, з недобудованим одноповерховим сараєм з використанням беушної цегли, з будяками та брудом всередині – вже обійшовся обласному бюджету у понад 50 млн грн.

Робітники та їхні керівники дуже вже не раді нашому візиту.

Але це не якийсь секретний оборонний об’єкт. Хоча й коштує космічну вартість. Це – звичайнісінька майбутня сміттєсортувальна станція біля селища міського типу Олександрівка Донецької області. Яку зі змінним успіхом будують вже понад півтора роки.

А зараз ми розповімо, як вирішення вкрай гострої для регіону проблеми легальних та стихійних смітників, що отруюють довкілля, перетворюється у профанацію вартістю у сотні мільйонів та як народжуються справжні генерали сміттєвих кар’єрів.

Вирішення проблеми стихійних звалищ та великих міських смітників, що становлять величезну небезпеку для екології та здоров’я людей, запровадження роздільного збирання та сучасної переробки відходів – усе це міститься у програмі, що фінансується головним чином з обласного бюджету.

Розробленою Департаментом екології та природних ресурсів Донецької ОДА Програмою поводження з відходами в Донецькій області до 2020 року передбачалося побудувати 14 сміттєсортувальних та сміттєперевантажувальних станцій. Вартість однієї станції передбачалася у межах 12-15 млн грн, а загальна вартість проекту мала скласти 187 млн грн.

Натомість наразі проведені тендери з будівництва лише трьох станцій: у Бахмуті (вартістю майже у 100 млн), Добропільському районі (вартістю у 67 млн) та у Олександрівському районі (загальна сума трьох тендерів склала – 140 млн).  Нагадаємо, не набагато дорожче  планували побудувати аж 14 станцій по всій підконтрольній частині Донеччини.

Отже, повернемося до найдорожчого на сьогодні проекту – Олександрівської сміттєстанції.

Наприкінці 2018 року обласне комунальне підприємство Донецький регіональний центр поводження з відходами укладає договір на будівництво сміттєсортувальної станції з фірмою Українська експортно-імпортна торгова компанія. Вартість будівництва – 60 млн грн, строк закінчення – середина наступного, 2019 року.

Але до цього періоду нічого побудовано не було, натомість комунальне підприємство укладає з тим самим підрядником ще один, цього разу позаконкурсний договір ще на майже на 19 мільйонів.

Проте і до середини 2020 року ніякої сміттєсортувальної станції у Олександрівці так і не з’являється.

У червні поточного року замовник – Центр поводження з відходами Донецької обласної ради – розриває обидва договори з підрядником через невиконання останнім передбачених договором зобов’язань.

Але – невиконання зобов’язань не завадило підряднику отримати 36 бюджетних мільйонів.

А що ж це за підрядник, що взявся за бюджетні гроші вирішувати гостру для Донеччини проблему сміттєзвалищ, отримав 36 мільйонів та фактично нічого не зробив?

Фірма «Українська експортно-імпортна торгова компанія» під час виконання тендеру встигла змінити не тільки юридичну адресу, власника, та навіть назву – тепер це фірма «Вайтком».

Дивно, що перереєстроване з Києва до Рівного товариство з обмеженою відповідальністю отримує державні замовлення виключно у Донецькій області та виключно у двох комунальних підприємств,  підпорядкованих Сергію Натрусу – Центру поводження з відходами (два тендери на 78 млн) та Дирекції з капітального будівництва (6 договорів на 135 млн).

Причому Дирекція з капітального будівництва разом з підрядником – вже фігуранти кримінального провадження за фактом розкрадання бюджетних коштів службовими особами за попередньою змовою. Замовник та підрядник настільки брутально відмивали бюджетні кошти при будівництві амбулаторій для мешканців сільської місцевості, що привернули увагу Голови Рахункової палати, який повідомив про факти розкрадання Генерального прокурора України.

Але такі пустощі не цікаві головному розпоряднику багатомільйонного екологічного фонду обласного бюджету, керівнику департамента екології Донецької облдержадміністрації Сергію Натрусу та його давньому партнеру по роботі у Донецьку та Єнакієвому – керівнику Центру поводження з відходами Олександру Грубічу. Справжніх генералів сміттєвих кар’єрів мало цікавить, чи навіть влаштовує, що їх підрядники – герої кримінальних проваджень та антикорупційних розслідувань.

Ну а що ж з нашою вже багатостраждальною сміттесортувальною станцією біля затишного селища Олександрівка?

Рівно через місяць після розірвання договорів з попереднім підрядником, у липні 2020, Регіональний центр поводження з відходами проводить наступний, третій за рахунком тендер, і знову на 60 мільйонів.

Перемагає київська фірма «Віртум Строй», яка одразу після укладання договору отримує 17 мільйонів передоплати.

Але навіть 17 мільйонів не стали стимулом для підрядника активізувати нарешті будівництво сміттєстанції.

Під час нашого візиту лише кілька чоловіків нежваво копирсалися на будмайданчику.

Отже, за півтора роки реалізації мега-проекту з будівництва невеличкої сміттєсортувальної станції підрядники отримали 53 мільйони, та не змогли добудувати навіть паркан.

А як та на що списувалися бюджетні мільйони та хто отримав смачний шмат бюджетного пирогу?

З’ясувати, як підрядники витрачали бюджетні гроші можно за актами виконаних робіт.

Виходячи з підписаних та оплачених актів, перший підрядник ще понад рік тому на цьому майданчику провів будівельних робіт на понад 20 мільйонів, змонтував та встановив обладнання на понад 6 мільйонів. Зокрема: за 4 з гаком млн у липні 2019-го була облаштована автомобільна дорога, яку за іншим актом облаштували за один мільйон ще у грудні 2018-го, за півмільйона – проведено озеленення території, облаштовано тротуари та доріжки, 2 мільйони витрачено на придбання обладнання та меблів для виробничого приміщення.

Але і це ще не все. Другий підрядник, якому дістався  третій за рахунком тендер на будівництво сміттєстанції, отримав технічне завдання на виконання тих самих робіт у тих же об’ємах, за які його попереднику було сплачено 36 мільйонів.

У селищній раді Олександрівки вже другий рік чекають, коли нарешті запрацює нова сміттєсортувальна станція.

Сергій Марич заступник селищного голови Олександрівки  

Во-первых, будут созданы новые рабочие места. Во-вторых, будет сортироваться мусор – макулатура, стекло, пластик.

Та скільки ще чекати на появу станції, яка дозволить екологічно безпечно утилізовувати сміття та чи з’явиться вона взагалі – залишається під великим питанням. Поки що цей об’єкт невпинно утилізує… лише бюджетні мільйони.

Залишається нагадати, що Україна ще з першого січня 2018 року зобов’язалася сортувати сміття. А Закон України «Про відходи» прямо забороняє захоронювати неперероблені побутові відходи.

Але – чи писаний закон для генералів сміттєвих кар’єрів Донбасу?

  • Twitter
  • Facebook