25.06.2019

Краматорський самовисувний СУПЕРМАКС

Народний депутат від 48 виборчого округу Максим Єфімов плідно попрацював в стінах парламенту впродовж останньої каденції. Як з’ясувалося, власні законопроекти зовсім не заважають Єфімову стати впливовою фігурою в українській енергетиці та отримувати мільйонні надприбутки, а долучення до оновлення Донеччини – добряче заробити. Як влаштована робота агітмашини Максима Єфімова в Краматорську зсередини та які схеми застосовуються?

Постать народного депутата Максима Єфімова безперечно є багатогранною. Чимось з першого погляду він навіть нагадує зменшену копію супергероя Тоні Старка – генія-підприємця мільйонера та філантропа. Місцеві ЗМІ, особливо ті, що найбільш лояльні, тільки і встигають звітувати про різноманітні акції, конкурси та благодійні заходи, які пройшли під патронатом чи за сприяння нардепа.

Чимало про Максима Єфімова можуть розказати його бізнес-партнери. Наприклад, Сергій Близнюк, син керівника Мінрегіонбуду в уряді Миколи Азарова, для багатьох більш відомого як багаторічний очільник Донецької облдержадміністрації. Разом з сім’єю Близнюків Єфімов спільно володіє найбільшими своїми промисловими активами Краматорська – «ЕМСС», «СКМЗ», «КЗВВ». А інший соратник нардепа – Олег Мкртчян – відомий багатьом як співзасновник «Індустріального союзу Донбасу», якого минулого року було затримано у Росії за звинуваченням у розтраті мільярда рублів, наданих держбанками. Словом – майже типовий представник мажоритарної частини фракції БПП у Раді минулого скликання, в яку до речі він потрапив у листопаді 2014-го року, коли ще в серпні того ж року він був повноправним членом Партії Регіонів.

Членство у провладній президентській фракції дало змогу Єфімову плідно долучитись до законотворчості та ефективно використовувати ці можливості, як написали б місцеві ЗМІ – «на користь Донбасу та рідному Краматорську». Але при близькому розгляді – не все так однозначно.

Законодавча робота на власну користь

Після оголошення результатів виборів до парламенту Єфімов відразу із складанням присяги увійшов у президентську фракцію БПП та став першим заступником голови Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва.
Законопроекти, які Максим Вікторович може назвати «переможними», були корисними перш за все – для нього. У 2015 році групою депутатів разом з Єфімовим були внесені зміни до закону «Про електроенергетику». Парламентарі додали надбавку до «зеленого» тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва.
Якихось 10%, якщо рівень використання обладнання українського виробництва понад 50%. А підприємство Єфімова «Фурлендер Віндтехнолоджи» звітують, що досягли локалізації виробництва на рівні 70%. І ці 10 відсотків перетворились у якихось 76 мільйонів лише у 2018 році, а загальна сума компенсаційної виплати у минулому році склала 840 мільйонів. До речі, компанія Єфімова – поки єдиний в Україні виробник обладнання для вітрових електростанцій – тож за те, що він продав та купив у себе обладнання, його підприємство отримало ще й надбавку до тарифу. Ще один подарунок йому зробили колеги звільнивши від сплати ПДВ до 2022 ввезення імпортних деталей для вітряків.
Цікавий момент, Єфімов не приховує, що виступає проти конкуренції у сфері зеленої енергетики та запровадження аукціонів на постачання електричної енергії, яка призведе до її здешевлення. Тому зовсім не дивно, що Єфімов став співавтором законопроекту, яким планувалося відтермінувати впровадження аукціонів на п’ять років.
Інший лобістський маневр Єфімова, який прямо конвертувався в прибуток підприємств з його орбіти – перерозподіл коштів з окупованих територій на підконтрольні Україні населені пункти Донецької та Луганської областей.
Паралельно з цим в підприємстві-майбутнього ТОП-Будівельника «Оновленої Донеччини» тихо перерозподіляються статутні частини, з яких зникає ім’я Максима Вікторовича.
За неповних три роки з «Будівельною компанією «Крамміськбуд» укладено 30 договорів на загальну суму більш ніж 350 млн грн. У абсолютній більшості випадків географія будівництв обмежувалася Краматорськом. І це не враховуючи значних надходжень у якості субпідрядника за цими ж проектами вже майже по всій території Півночі Донеччини.
Серед них досі незавершене зведення льодової арени, на яку виділено 68 млн, і будівництво мали завершити ще до початку 2018 року. Реконструкція Краматорської української гімназії – 53 млн, капітальні ремонти 5 шкіл та 5 садочків на 72 мільйони, реконструкція та благоустрій міського палацу культури «Будівельник» – ще 33 млн.
В кримінальну справу, яку розслідує НАБУ, «Крамміськбуд» потрапив у статусі субпідрядника ТОВ «Оквін-5» на реконструкції опорної школи у Дружківці. НАБУ запідозрило будівельників у привласненні щонайменше 4 млн гривень. Також правоохоронцями було встановлено, що під час виконання ремонтних робіт в 16 школі міста Краматорськ «Крамміськбуд» використовував будівельні матеріали за завищеними цінами, при цьому підприємство підозрюється в укладанні фіктивних договорів на придбання послуг, що призвели до несплати податків в особливо великих розмірах.
На бюджетні підряди присіло ще одне підприємство, яке прямо пов’язане із Єфімовом – ТОВ «Стройуком», поточний директор якого Максим Терещенко – є колишнім директором «Крамміськбуду», більше того ці дві фірми зареєстровані в одному будинку та мають одразу два спільних контактних номери. Саме «Стройуком» виграв два наймасштабніші проекти на озеленення та реконструкцію саду Бернадського у Краматорську на суму понад 102 мільйони гривень. Правоохоронці, згодом, в рамках провадження виявили укладений договір субпідряду із своїми ж сусідами – ТОВ «Крамміськбуд». Загалом дві фірми отримали ПІВМІЛЬЯРДИ підрядів.

Активи Януковича та «подарована» власність

Вперше широку увагу ЗМІ Єфімов привернув, коли у своїй першій електронній декларації його навіть додали до ТОПів своєрідного рейтингу героїв-офшорників від журналістів-антикорупційників «Бігус.Інфо», де його сусідами на дошці пошани стали Юлія Льовочкіна, Вадим Новінський, Олександр Фельдман та інші народні обранці.
В 2016 році Єфімов переписав частину своїх підприємств на власну помічницю та директорку з економічних питань на «Енергомашспецсталі» Людмилу Ульященко. Вона є центральною фігурою у заплутаній схемі власності головних бізнес активів депутата. Ульященко разом із невісткою Анатолія Близнюка Оленою Близнюк володіє на перший погляд непримітним ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Укрмашінвест», де Єфімов вказав себе кінцевим бенефіціаром. «Укрмашінвест» володіє частками у понад двох десятках інших підприємств – це будівельні компанії , вітрові парки, заводи, футбольний клуб «Авангард» та інші фірми.
Також Ульященко входила у наглядові ради важливих для Єфімова акціонерних товариств Краматорська – «СКМЗ», «КЗВВ».


А скандальні та ризикові для репутації активи Єфімов в 2017 році перереєстрував на свого бізнес-партнера та хорошого знайомого – Сергія Московського, директора торгового представництва «ЕМСС» в Німеччині. Спочатку це була будівельна компанія та вітряні парки в окупованому Криму.
Потім не поцурався Максим Вікторович та його оточення й токсичних активів сім’ї президента-втікача Януковича. На Московського оформили конгресно-виставковий центр «Парковий» – більш відомий як вертолітний майданчик Януковича у самому центрі Києва. Весною 2018 року Єфімов у розмові із журналістами запевняв, що немає ніякого відношення до центру «Парковий». А вже в лютому 2019 року Максим Єфімов повідомив у Facebook, що вертолітним майданчиком Януковича відтепер володіє його мама – Любов Єфімова, яка проживає у США.
В серпні 2018 року у інтерв’ю «Економічній правді» Максим Вікторовіч підтвердив придбання ПАТ «Донбасенерго» – одного з найбільших виробників електроенергії в Україні та двох вугільних шахт.

Так, мабуть ніхто не буде заперечувати багатогранність постаті Максима Вікторовича і як політика і як бізнесмена, але у цьому випадку між бізнесменом та політиком можно сміливо ставити знак рівності. Можливо, хтось став б заперечувати, але чи не здається вам що у його схемах занадто мало альтруїзму на 25 тисяч гривень зарплатні нардепа в місяць?

  • Twitter
  • Facebook