30.07.2020

Медична реформа: терапія або ампутація?

З екранів та моніторів нам з вами політики розповідають про медичну реформу: чи як люте зло чи як панацею від прірви, в якій опинилася медицина. Так де ж правда та як змінюються вже зараз заклади охорони здоров’я регіону, і що це дає нам з вами – жителям Донеччини – у нашому відеоматеріалі.
Будь ласка – не хворійте!

Хірургічне втручання

Понад сімнадцять років мешканець Костянтинівки Олександр Хілько хворів на атеросклероз судин нижніх кінцівок. Двічі на рік проходив планове лікування хронічної хвороби.

Але минулого, 2019 року хвороба перейшла у останню стадію – почалася суха гангрена. А це – ампутація обох ніг.

Обидві операції робили у костянтинівському відділенні хірургії.

Пан Олександр каже, що задоволений роботою медичного персоналу.
За словами Олександра Хілька, дві складні операції з ампутації ніг та подальше перебування у стаціонарі впродовж двох місяців обійшлися йому близько 7 тисяч гривень. Гроші пішли на придбання частини необхідних медикаментів.

Епікриз медичної реформи

З першого квітня поточного року розпочався другий етап медичної реформи. Тепер пацієнтів медичних закладів другого рівня (а це усі заклади, крім амбулаторій з сімейними лікарями) лікують за іншими правилами, ніж минулого року Олександра Хілька.

«Гроші йдуть за пацієнтом» – це основний лейтмотив напевно найскладнішої структурної  реформи сьогодення.

У реформи є як противники, так і ті, хто підтримує запровадження змін у системі охорони здоров’я. До останніх належить і пан Хілько, який сьогодні користується результатом реформування первинної ланки, яка раніше торкнулася амбулаторної мережі.

Отже, що змінилося з 1 квітня?

До цієї дати усі медичні заклади другого рівня уклали договори на фінансування з НСЗУ. При чому кожен медзаклад уклав договори на фінансування тих видів медичних послуг (іншими словами – пакетів), які здатен надавати пацієнтам відповідно до критеріїв Національної служби здоров’я, виходячи з наявної матеріальної бази та спеціалістів.

На Донеччині законтрактовано 88 закладів охорони здоров’я, як комунальних, так і приватних. А це – 379 пакетів послуг, за якими пацієнти можуть отримати медичну допомогу.

Катерина Кущ,  головний спеціаліст  відділу договірної роботи управління у м. Дніпро та у Дніпропетровській обл. Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ

Як і в інших областях, в Донецькій області було проведено аналіз наявної мережі медичних закладів і попереднє фінансове моделювання, а також аналіз потенційної спроможності закладів надавати ті чи інші послуги за певними пакетами. Принцип реформи – це ексториторіальність, тобто якщо раніше пацієнти залежали від свого місця реєстрації, прописки, то зараз вони можуть вільно обирати як медичний заклад, так і свого лікаря.

Серед найголовнішого, що передбачає реформування,– це гарантоване відшкодування медичних послуг з боку держави за кожного пацієнта. Але. Наскільки та у який бік змінилося фінансування медичних закладів на п’ятий місяць реформи?

Ми проаналізували фінансове забезпечення медзакладів десяти міст Донеччини у минулому та поточному році. І отримали вельми цікаві дані. У восьми з десяти міст фінансування збільшилося. При чому абсолютний лідер – Бахмут, медзаклади якого щомісяця отримують на майже 6 млн більше, ніж до реформи. Посередині знаходиться Костянтинівка, де щомісячне фінансування зросло на мільйон сімсот тисяч. А на останній позиції, з негативним результатом у 3,5 млн – опинилася Дружківка.

При цьому у Бахмуті уклали з Національною службою здоров’я договори з надання пацієнтам 17 груп медичних послуг, у Костянтинівці – 7, у Дружківці надають пацієнтам 10 різних груп медичних послуг.

Секрети успіху та історія провалу

Шлях до досить успішного впровадження однієї з найскладніших, медичної реформи, у Бахмуті та Костянтинівці багато в чому подібний. Це – завчасна оптимізація мережі медзакладів і водночас створення нових відділень, придбання сучасного обладнання, проведення капремонтів, залучення кадрів.

Що конкретно робили у двох успішних у контексті реформи містах, та які причини негативного показника у Дружківці? Про все – по порядку.

Оптимізація медичних закладів

Як розповіла директор Костянтинівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (зараз це фактично – головний лікар міста) Олена Руденко, нестача фінансування за медичною субвенцією була завжди. Пік дефіциту припав на 2017 рік, коли на зарплатню не вистачало 6 мільйонів гривень. З проханням допомогти у критичній ситуації керівництво міста звернулося до облдержадміністрації.

Олена Руденко, директор КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради» 

Но в ответ область нам прислала комиссию с представителями департамента и областного управления финансов. Они дали свои рекомендации. Одна из рекомендаций – слияние лечебных учреждений

Об’єднання трьох міських лікарень Костянтинівки у одну дозволило скоротити 150 штатних одиниць, насамперед адміністративного та господарського складу.

Аналогічним шляхом йшли і у Бахмуті.

Світлана Мельникова, директор КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Бахмутської міської ради» 

Произошла реорганизация лечебных учреждений. Я произвела расчет, было порядка десяти миллионов бюджетных средств. Я считаю это достойная цифра. Это не привело к глобальным сокращениям.

Натомість медзакладів Дружківки реорганізація практично не торкнулася. Тому зараз гостро стоїть питання навіть заробітної плати медикам. А компенсувати наявний дефіцит можливо лише коштом міського бюджету – замість ремонтів у тих же медичних закладах, фінансування програм соціальної сфери, вирішення проблем житлово-комунального господарства тощо.

Олена Деснова, начальник відділу охорони здоров’я Дружківської міської ради

К сожалению, у нас дефицит бюджета и невыполнение. ЦГБ в этом году получила 86%. Этого не хватает. По второй и первой больнице у нас дефицита нет.

Володимир Колесник, директор департаменту охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації

Знаете, что 2-3 года делали Константиновка и Бахмут? Они объединяли все, они убрали задвоенность. А вы спросите, сколько в Дружковке больниц. Иногда местной власти даётся много прав, но они должны использовать их на благо, эффективно

Обладнання та ремонти

Але. Одночасно з оптимізацією, у медичній сфері Костянтинівки та Бахмуту відбувалися зовсім інші процеси. Це – кардинальне оновлення обладнання, ремонти приміщень та навіть – відкриття нових відділень.

Олена Руденко, директор КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради» 

Содержание компьютерного томографа – это очень дорогое удовольствие. Мы его получили с держбюджету, стоил он порядка 10 млн. В неврологии у нас сделан ремонт, мы купили туда мебель, ввели штаты по двум палатам интенсивной терапии. Купили туда кислородные концентраторы, пульсоксиметры, мониторы пациента, инфузоматы.  Все это мы делали за счет городского бюджета

Дмитро Бондар, завідуючий травматологічним відділенням, м.Бахмут 

Было закуплено большое количество оборудования, без которого сейчас невозможно работать: артроскопическая стойка, современный рентген в операционной, операционные столы

Світлана Мельникова, директор КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Бахмутської міської ради»

С 2015 года мы участвовали в двух проектах. Была разработана проектно-сметная документация по реконструкции первого корпуса – источник финансирования ДФРР, стоимость проекта 62 млн и реконструкция второго корпуса – источник Европейский инвестиционный банк

Крім закупівлі обладнання та ремонтних робіт, у Бахмуті ще до початку реформування створили нове відділення.

Світлана Мельникова, директор КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Бахмутської міської ради»

Было создано отделение анестезиологии и интенсивной терапии, появилось реанимационное оборудование. Когда это создается на территории города, тогда и область помогает, донации идут

Наталія Хромихіна, завідувачка відділенням анестезіології та інтенсивної терапії, м.Бахмут 

Отделение было создано в дек. 2015… кислородный концентратор

Підготовка кадрів

Підготовка молодих спеціалістів – це інвестиції у майбутнє сфери охорони здоров’я. І це – мало не єдина позиція, по якій Дружківка не відстає від сусідніх міст.

Олена Деснова, начальник відділу охорони здоров’я Дружківської міської ради

У нас сейчас учится 21 интерн, в этом году планируется еще более 20 интернов, а я хочу сказать, что это сумма около двух миллионов – эта сумма ложится на местный бюджет

Світлана Мельникова, директор КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Бахмутської міської ради»

Постоянное привлечение интернов. Начиная с 2015 года всех детей, которые на нашей территории проживают мы привлекали. База по интернатуре у нас практически по всем специальностям. Интерны остаются. Самое главное для них – их ждут, у них будет рабочее место, и место жительства возле родителей, я считаю тоже очень важно

Плани на майбутнє

Олена Руденко, директор КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради» 

Я бы очень хотела заключить договор по паллиативной помощи, его хорошо оплачивают и больные везде есть. Некоторые требования я реализую в этом году. Город уже выделял деньги на оборудование – мы купили 10 противопролежневых матрасов, две электронные помпы  питания больных, когда больной лежит без сознания, не может глотать. Мы готовим врача физиотерапевта, эрготерапевта для восстановительного лечения. Когда у нас все будет готово, то со следующего года можем заключать пакет по паллиативной помощи и получать дополнительные деньги.

Олена Деснова, начальник відділу охорони здоров’я Дружківської міської ради

Это инфаркты, инсульты, которые оплачиваются по максимуму. У нас нет такого оборудования.

«Как вы видите развитие дальше, в нужном ли направлении идем?» – спросили мы.

Олена Руденко, директор КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради» 

Я считаю, когда столько потрачено сил, средств, не нужно уже назад нас куда-то…  Единственное, что нужно сделать – это справедливые тарифы.

Катерина Кущ,  головний спеціаліст  відділу договірної роботи управління у м. Дніпро та у Дніпропетровській обл. Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ

На наступний рік на програму медичних гарантый Національна служба здоров’я України пропонує виділити 240 млрд грн. Це набагато більше, ніж було виділено в 2020 році на програми медгарантій (72 млрд грн). Ми пропонуємо набагато більше і власне тарифи теж повинні бути набагато більшими. 

 

 

 

  • Twitter
  • Facebook