25.07.2018

Покровськ: реванш позавчорашніх у тилу Донбасу

Після того, як Покровськ заполонили білборди про тендери міської влади, ми, здається, і не сподівалися когось здивувати багатомільйонними оборудками та не надто великим бажанням чиновників економити бюджетні кошти. Проте, як виявилось, те, що на білбордах, – це лише вершина айсбергу, а місцевий корупційний вузол складається з багатьох облич, яких не видно на перший і навіть на другий погляд. Ми готові привідкрити завісу.

Королева допорогів, бензоколонки та асфальтових катків

Впродовж 16 років у Покровську працює ФОП Соловйова Тетяна Валентинівна. Підприємець має у місті 2 заправки. Запорукою фінансового добробуту є закупівлі бюджетними установами. З 2011 до 2015 бюджетники заправлялися на кілька сот гривень щорічно. А вже з наступного, 2016 року, після обрання Руслана Трєбушкіна міським головою, обсяги закупівель різко пішли вгору. У 2016 це майже 1,2 млн, у 2017 – 3,7 млн, у 2018 – 4 млн. Натомість, комерційна виручка, якщо й має місце – то у вельми скромних обсягах.
Здійснення закупівель у допорогових цифрах – до двохсот тисяч гривень – дозволяє замовнику напряму укладати договори, натомість, не дає жодної економії бюджету.

Тож чим приваблює замовників пальне Соловйової? Може, якоюсь особливою якістю?
Один з найбільших комунальних власників автопарку та одночасно замовники пального Соловйової – КП «Управління міського господарства» – повідомило, що кожна машина заправляється виключно на АЗС, пальне на території КП не зберігається, потреби у сертифікатах відповідності не виникало.
Одна з заправок та офіс Тетяни Соловйової розташовані по вул. Шосейній, 167. За цією ж адресою – майданчик з різноманітною технікою для дорожніх робіт. Це – ПП «Агропромбуд».

Офіційно власником «Агропромбуду» Соловйова стала тільки у квітні 2018-го року.Проте плідна та вигідна співпраця з бюджетними установами Покровська у фірми налагодилася набагато раніше.
Державні закупівлі робіт з ремонту асфальту у портфелі замовлень підприємства щорічно обраховувалися мільйонами впродовж останніх 10 років.

У 2016 фірма вже набирає понад 14 млн. грн. бюджетних замовлень, наступного року – перевищує позначку у 38 млн.
2018-го підприємство також стабільно отримує підряди. На кінець року року портфель замовлень склав 24 мільйони.

Основним замовником ремонтів доріг та тротуарів, а також зимового утриманя доріг «Агропромбудом», виступає житлово-комунальний відділ Покровської міськради, я як і у випадку з пальним, фірма Тетяни Соловйової отримує прямі замовлення на незначні обсяги робіт та відповідно допорогові суми, але вже від іншого структурного підрозділу виконкому – житлово-комунально­­­го відділу.

Ще у березні ми звернулися до житлово-комунального відділу з запитом про фінансування дорожніх робіт, проектно-кошторисну документацію тощо. Натомість, ані у відведені законом строки, ані після їх спливу,
відповіді не надійшло.
Начальник відділу пані Юзипович запевняла, що відповіді будуть.

Але зараз можна сказати прямо – начальник відділу Покровської міськради, через який за 2017-2018 роки пройшло 150 бюджетних мільйонів, а економія склала якихось 230 тис, оскільки понад 90% закупівель здійснено поза конкурсом, – просто бреше. Жодної відповіді на запити ми не отримали.

Як і обіцяли, ми звернулися зі скаргою до Уповноваженої ВР з прав людини Лодмили Денисової. На підставі звернення представник уповноваженого розпочав перевірку.

Чим же підприємство зі статутним капіталом у 300 грн. приваблює житлово-комунальний відділ, який мало не через день укладає з ним нові і нові договори? Може, бездоганною якістю виконання робіт?
Перевірити не тільки якість, але й обсяги робіт, а інколи і сам факт їх проведення фаворитом покровської міськради – практично неможливо. Недаремно покровські чиновники відмовилися надати проектно-кошторисну документацію навіть під загрозою адміністративної відповідальності. Адже схеми надто каламутні.

Так, минулого року між житлово-комунальним відділом та «Агропромбудом» укладено 180 договорів. З-поміж них 14 – з ремонту доріг та тротуарів тільки на одному мікрорайоні – Лазурному.
Тобто – район розбивають на окремі маленькі ділянки, за кожну з яких підряднику платять допорогові суми. Без жодних відкритих конкурсів.
Більше того у різних договорах часто зустрічаються одні й ті самі адреси. Невже асфальт ремонтують по кілька разів на рік? Або просто списують гроші?

Ми перевірили ремонт вказаних ділянок за деякими адресами. Поряд з будинком 78а мікрорайону Лазурний заасфальтували стежки, натомість проїзди залишилися у тріщинах та калюжах.
А у дворі між будинками 69-70, замість передбаченого у договорі ямкового ремонту, проїжджу частину просто засипали асфальтовою сумішшю. Натомість, ці адреси тричі фігурують у договорах з фірмою пані Соловйової.

І хоча такі роботи виконували нещодавно, що підтверджують місцеві мешканці, через «Прозорро» закупівлі були проведені ще минулого року.
Також не вдалося побачити відремонтований асфальт між будинками 65, 67б, 69, 70. У дворі будинків 4, 5, 6 відремонтовано лише в’їзд до арки, а ремонт між домами 63, 64 та 65 явно не тягне на 400 тисяч, суму, зафіксовану у договорах.

Ми спробували дізнатися у Тетяни Соловйової про те, як їй вдається приваблювати бюджетних замовників.
Адже у 2017 тільки житлово-комунальний відділ та управління міського господарства уклали з підприємицею близько 40 договорів.
Але зустрітися з успішною бізнесвумен не вдалося. За адресою офісу Тетяни Соловйової по вул. Шосейній, 167, двері нам ніхто не відчинив.

Сімейний підряд Соловйових

Отже, з чого складається фінансовий добробут родини Соловйових?
Тетяна Соловйова є власником ПП «Агропромбуд». У 2017-му та 2018-му роках фірма уклала понад дві сотні договорів з ремонту доріг на майже 39 млн. з житлово-комунальним відділом Покровської міської ради. Від того ж відділу, а також від Управління міського господарства Соловйова, вже як фізична особа-підприємець, з 2016-го року отримала понад 8 млн. бюджетних гривень вже за паливно-мастильні матеріали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Успішна справа – сімейна справа. Особливо коли хтось з родини займається бізнесом, а хтось наближений до влади або держпідприємств.

Родина Соловйових не випадає з цієї парадигми. І тісно пов’язана з дорожно-ремонтною сферою.
Свекор Тетяни Соловйової, Микола Соловйов – головний інженер покровської філії Облавтодору. Чоловік – очолював Донецький Облавтодор впродовж трьох років: з 2014 до 2017.
Син Соловйових, Олександр, з 2017 року працює оперуповноваженим Головного управління Державної
фіскальної служби.

Зовсім іншим шляхом пішов дівер Тетяни Соловйової – Олександр. Колишній працівник обласного УБЕЗу тепер є головою політичної партії «Розумна Сила».
Тож підсумовуючи: члени родини Тетяни Соловйової мають відношення до сфери ремонту доріг, а також
до правоохоронної системи.

Розумна сила: політичні амбіції та секрети у шафі

Але родина Соловйових має відношення не тільки до паливно-мастильного бізнесу та ремонту доріг, але й до великої політики. Дівер Тетяни, брат чоловіка, Олександр – голова всеукраїнської політичної партії «Розумна сила».

Проте склад цієї партії та її діяльність викликає не менше запитань, ніж бізнесові схеми Соловйових.
Сьогодні до керівництва партії входять досить відомі, впізнавані
та фотогенічні персони.
Перший заступник пана Соловйова – Сергій Панадій. Підприємець з Вінничини, віце-президент Федерації бодибілдингу. Чоловік Міс Україна Всесвіт Ольги Стороженко.
А ще – екс-помічник колишнього нардепа-регіонала Юрія Каракая, радника
президента Януковича.
Заступник голови партії – Ганна Левчук, колишній держслужбовець, зараз ще і голова благодійного фонду
«Розумна сила».
Ще один заступник – Віталій Джердж. Він не новачок у вітчизняній політиці. Встиг попрацювати помічником у шести нардепів, представника БЮТ та 5 регіоналів, зокрема, Тетяни Бахтеєвої.
Не менш неординарні постаті представляють партію у Покровську, рідному місті партійного боса.
Голова міської організації – Олександр Швайко. Колишній заступник начальника Держземагентства Покровського району, за інформацією телекомпанії «Орбіта», звільнений у 2014-му за порушення присяги державного службовця.

А вже за кілька місяців безробітний екс-чиновник та діючий депутат міської ради, обраний за списками Опоблоку, очолює у Покровську благодійний фонд свого імені.
А вже у 2017-му голова місцевої парторганізації та благодійного фонду офіційно працевлаштовується у відому вже нам місцеву філію Облавтодора. Головний інженер якої – батько голови «Розумної сили».
Партійну агітацію у вигляді рекламних щитів можна побачити у різних місцях Покровська, навіть на території місцевого ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Але. З «Розумною силою» пов’язані інші аспекти та інші персони, про які політбоси воліли би не згадувати.
Наприкінці травня країну сколихнула інформація про спробу вбивства журналіста Аркадія Бабченка. Тоді ж основний підозрюваний, Борис Герман, у суді під присягою заявляє про те, що партія «Розумна сила« фінансується Фондом Путіна.

Лідеру партії довелося особисто це спростовувати та визначатися з питанням щодо належності Криму.
Але це верхівка айсбергу неоднозначностей, що супроводжують молоду партію старих силовиків. «Розумна сила» об’єднала колишніх високопосадовців правоохоронної системи за часів Януковича.

Олександр Соловйов – розпочав кар’єру оперуповноваженим відділу боротьби з економічними злочинами Красноармійського (нині Покровського) міськвідділу, служив у податковій міліції Донеччини, а з 2012 – у держслужбі боротьби з економічними злочинами МВС України. Де працював заступником начальника Управління оперативних розробок. А заступником начальника Департаменту у той період був виходець з Донецька Станіслав Рогозін, який перебуває у списках «Миротворця» як зрадник Батьківщини та агент російських спецслужб. Свого часу під керівництвом Рогозіна на Донеччині служив майбутній одіозний міністр МВС Віталій Захарченко, який зараз мешкає у Росії.

Що до Олександра Соловйова, то у 2015-му він звільняється з посади за власним бажанням, що дозволяє
уникнути люстрації.Натомість екс-член колегії генради партії, колишній перший заступник прокурора Донецької області, Дмитро Мороз був люстрований. А вже як партійний функціонер збирається виводити з кризи країну.

А звільнений зі скандалом колишній заступник начальника слідчого управління МВС, радник голови «Розумної сили» Григорій Мамка коментує на центральних каналах питання законності та правопорядку.
«Розумна сила» була зареєстрована на початку 2016 року у Київі по провулку Киянівському, 3-7. Але за рік до цього за цією ж адресою зареєстровано ще одну партію — «Розумна сила України».
Навіщо було створювати партії-клони?
Проте їх об’єднують не тільки назви, але й якісний склад.
Партію очолював Максим Ленко – колишній прокурор Горлівки, керівник головного слідчого управління СБУ під час Майдану. А після цього встиг попрацювати першим заступником Олександра Соловйова. Такі дива політичної еквілібристики.
Сьогодні Ленко курує «Інститутом миру», створеним міністром закордонних справ часів Януковича
Леонідом Кожарою .

Удруге про «Розумну силу» в загальнодержавному інформпросторі згадали у контексті дій радикалів. За повідомленнями ЗМІ, представники організації «С 14» увірвалися на збори регіональних представників партії та побили Олександра Савченка – заступника Соловйова.

Постфактум або по слідах нашого розслідування…

На початку вересня лідери «Розумної сили» пішли ще далі – у Луганську вони підписали «народну декларацію про мир» з якимись «представниками» непідконтрольних уряду територій…
А хто ж ці «представники»? В офіційній заяві згаданий «лідер ініціативної групи з боку Луганщини» Сергій Ткачов. Як виявилось, за сумісництвом він – заступник директора Луганського авіаремонтного заводу, українського державного підприємства, що входило в концерн «Укроборонпром», але було «націоналізовано» окупаційною адміністрацією і стало «державним унітарним підприємством».

За даними видання «РГ», людина з таким ім’ям і зовні схожа на учасника зустрічі у Луганську раніше працювала технічним директором у т.зв. «ДУП «Луганськнафтопродукт» – підприємстві, якому колишній «голова ЛНР» Ігор Плотницький віддав монопольне право на ввезення бензину з Росії. Ще одного учасника цієї зустрічі журналістам-розслідувачам вдалося ідентифікувати за допомогою сайту «Миротворець». Це Євген Сергійович Ткачов, який очолював «військово-патріотичну» організацію «Спадщина» і навіть має нагороди угруповання «ЛНР», засвітився в пропаганді «ЛНР», їздив на партійні заходи комуністів в Росію, а в якості місця роботи він зазначив «народну раду ЛНР».
Уже за двома цими підписантами зрозуміло, що мова йде про договір аж ніяк не з рядовими «українцями з непідконтрольної території».

Така діяльність лідерів «Розумної сили» не залишилась непоміченою. Наприкінці вересня у Покровську був розгромлений офіс партії, знищена її символіка, а в місті зірвані рекламні постери цієї політичної сили. Про цю подію було згадано в місцевих ЗМІ. Активісти патріотично настроєних об’єднань у соцмережах звинуватили представників партії «Розумна сила» у проросійських поглядах, та спробах привести проросійську владу на українські землі. Дісталось і покровському представнику «Розумної сили» Олександру Швайко, якому активісти порадили «збирати свої речі та переїздити до сусідньої держави».
А на початку грудня одиозному покровському політику спалили автівку.

Знімайте маски, панове

А ким насправді є головні герої цієї заплутаної історії?
Порушник присяги, дівер головного асфальто-бензинового підрядника влади міста та одночасно голови «Розумної сили». І що ж їх всіх об’єднує? Піар політичній силі люстрованих, недолюстрованих, а з огляду на покази виконавців замовлення на журналіста Бабченко ще й ФСБешних недобитків, що роками називали себе правоохоронцями в нашій країни. І знову вони добралися до корита, яким для них є бюджет, і не тільки Покровська.
І цілять вони далеко за межі Донецької області. І що найнебезпечніше – у них є шанс.

  • Twitter
  • Facebook
  • Google+