07.04.2020

«Сміттєві гази» Слов’янська

Побутові звалища України – не тільки розсадник антисанітарії та осередок забруднення землі та грунтових вод, але й небезпечне джерело утворення парникових газів. Їх питома вага – до 4% світового обсягу.

Парникові гази руйнують озоновий шар, а зменшувати їх викиди зобов’язалася Україна у рамках кіотського протоколу.  

Пілотний проект  у сфері побутових відходів розпочали на Донеччині. На місцеві смітники привозять екологів з усієї країни, розповідають про європейські стандарти переробки сміття, виділяють десятки й десятки мільйонів на рекультивацію звалищ та навіть на видобуток такого не дешевого нині газу – зі сміття. Але зараз ми покажемо те, про що ніколи не скажуть ініціатори проекту. А ви дізнаєтеся, як ваші податки у прямому сенсі летять у смітник, а основний елемент парникових газів – метан – до атмосфери.

Рентабельність — як від зброї та «наркоти»

Одним з головних осередків екологічного лиха Слов’янська впродовж десятиріч був полігон побутових відходів, простіше кажучи – міська свалка.

Його почали експлуатувати з 1961 року, і лише у 2000 звалище так би мовити легалізували – тобто надали офіційний статус полігону.

Але знову – з порушеннями санітарного та екологічного законодавства. Яке передбачає розміщення таких об’єктів на відстані від одного км. за межами міста.

Слов’янське же звалище експлуатували не тільки на території міста, але й на відстані 200 метрів від житлових будинків.

За офіційним повідомленням департаменту екології Донецької ОДА

Полигон ТБО г. Славянска не оборудован инженерными системами защиты окружающей природной среды. На протяжении 55 лет идет загрязнение озер тяжелыми металлами. Жители дышат метаном и диоксином.

Через сморід від сміття, що розкладався, а також пожеж на звалищі внаслідок займання метану, що утворювався під полігоном, потерпало багато районів міста. Люди влаштовували акції протесту та перекривали дорогу сміттєвозам.

Погасити займання метану  під багатометровим шаром сміття – справа дуже не проста, кажуть слов’янські чиновники.

Лариса Соловей, начальник відділу екології Слов’янської міської ради

Если идет метан, в теле полигона происходит самовозгорание. И не просто  его тушить пожарным машинам. Даже если сверху чем-то присыпать, внутри оно все равно будет.

Та лише 2016-го, як через порушення при експлуатації, так і через постійні скарги населення, слов’янська міськради нарешті закриває звалище.

Та навіть після закриття, на звалище продовжувати заїжджати сміттєвози – переконували місцеві мешканці.

Чому ж місцева влада Слов’янська на поспішала з закриттям екологічно небезпечного об’єкту на території курортного міста?

Часткову відповідь на це дає рейд на полігон, який провели громадські активісти 5 років тому.  Вони зафіксували незаконне добування вторинної сировини, у якій були задіяні працівники маргинального вигляду. За підрахунками активістів, кожного місяця незаконний бізнес приносив до 750 000 грн.

Смітник «по-європейськи»

Лише минулого року проблема смороду на Слов’янському полігоні, а також забруднення водних ресурсів шкідливими речовинами почала вирішуватися.

Донецький регіональний центр поводження з відходами проводить тендер з рекультивації звалища, який дістається фірмі «Хозхімсервіс».

А вже влітку розпочалися масштабні роботи. Численні ЗМІ публікують репортажі з оптимістичними заголовками.

Сюди ж, на колишнє звалище, привозять понад сотню учасників Національного екологічного форуму.

Екологи починають говорити про передовий досвід Донеччини у поводженні з побутовими відходами.

Тетяна Тимочко голова Всеукраїнської екологічної ліги 

Тому що саме в Донецькій області за останні три роки ми бачимо дуже серйозні зміни в системі поводження з відходами.

– Откуда суглинок?

– С карьера, вестимо!

Проте справжній «передовий досвід Донеччини» у поводженні з відходами, і вирішення екологічних проблем загалом, почав проявлятися ще наприкінці того ж, 2019 року.

Слов’янська поліція розпочинає кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння грунтовим покривом на території колишнього кар’єру будівельних матеріалів. Річ у тім, що Слов’янська міськрада погодила підряднику, що займався рекультивацією сміттєзвалища, безкоштовне видобування суглинку до глибини двох метрів. Цим матеріалом (сумішшю глини та піска)  фірма «Хозхімсервіс» у кілька шарів засипала полігон. Натомість під час видобування суглинку, за даними працівників поліції, підрядник накопав корисниз копалин місцевого значення аж на 7 метрів углиб.

Але на думку міського голови Слов’янська, ця справа «висмоктана з пальця». Натомість правоохоронці продовжують розслідування.

Вадим Лях Слов’янський міський голова   

Для меня этот карьер глубже не стал… Я сто процентов уверен, что никакой экологической катастрофы там не произошло за счет снятия какого-то грунта, суглинка, углубления. 

Наличие кримінального провадження еще не факт какого-то нарушения…

Вікторія Пеженко заступник начальника Слов’янського відділу поліції 

на данный момент проводятся следственные действия. После этого будет принято законное решение в указанном уголовном производстве.

А дане кримінальне провадження стало далеко не першим у біографії фірми «Хозхімсервіс». Підприємство — фігурант кримінальних справ у різних регіонах країни, найпопулярніші статті — розтрата та привласнення майна та службове підроблення. Але це не заважає йому брати переможну участь у тендерах та набрати бюджетних замовлень на 3 мільярди гривень.

Але історія зі зниклим понад норми суглинком — це лише квіточки під час рекультивації Слов’янського сміттєзвалища.

Гроші – на смітник, газ – на вітер  

Насправді, Слов’янський смітник має усі шанси стати черговим пам’ятником та синонімом безгосподарності та марнотратства величезних грошей платників податків.

І ось чому.

Сергій Натрус, директор департаменту екології та природних ресурсів ДонОДА

В проект входить створення шару, укомплектування біоматами, організація відводу води і організація устаткування, яке буде видобувати біогаз.

Справді, проектом передбачалося не тільки позбутися жахливого осередку антисанітарії та забруднення повітря, землі та водних ресурсів Слов’янська. Очевидно, найскладнішою та чи не найдорожчою частиною проекту було… припинення викиду метану до атмосфери (привіт Кіотському протоколу) та видобуток газу для комунальних потреб Слов’янської громади.

У технічному завданні тендеру — величезна кількість недешевого обладнання та матеріалів саме для видобутку метану з полігону, який у процесі рекультивації зробили герметично ізольованим. Деякі з цих матеріалів закордонного виробництва підрядники усе-таки використали на полігоні.

Отже, ще раз: усі роботи з рекультивації полігону чиновники обіцяли завершити до кінця 2019 року, а навесні 2020 — розпочати видобуток біогазу, як це власно і передбачено тендером.

Березень, 2020. Рекультивація звалища не завершена, тобто колишній смітник не покрито родючим грунтом та не засаджений рослинами. Жодних слідів облаштування свердловин, тим паче передбаченої проектом компресорної станції немає.

Ініціатор рекультивації слов’янского полігону, директор департаменту екології Донецької облдержадміністрації Сергій Натрус не випадково називає період, у який планувалося видобувати газ.

А цей період справді обмежений. Директор Харківського інституту екологічних проблем, заслужений діяч науки і техніки України Анатолій Гриценко розробив методику оцінки об’єму біогазу на полігонах побутових відходів.

За розрахунками науковців, після закриття полігону найбільший об’єм газу виділяється у перші 5-6 років, а потім поступово спадає.

А тепер рахуємо: Слов’янське звалище повноцінно не функціонувало з 2017 року. Отже, більша половина періоду інтенсивного виділення метану… вже минула. А значить — гроші платників податків, вже вкладені у видобуток газу зі сміття… вже викинуті на вітер!

А відповідно до системи е-дата, на сьогодні на полігон витратили вже 95 мільйонів гривень з передбачених 115.

Чому так сталося? Чому зірвані строки, чому немає і натяку на обіцяний газ зі сміття?

Замовник багатомільйонних робіт — донецький регіональний центр поводження з відходами — у порушення закону відмовився надати нам ані проектної документації, ані актів виконаних робіт.

Директор центру поводження з роботами — давній партнер пана Натруса по роботі у Донецьку, Єнакієвому, а зараз і у Краматорську Олександр Грубич традиційно відсутній на робочому місці.

Тож через невиконання інформаційного запиту ми звернулися зі скаргою до голови Донецької облдержадміністрації Павла Кириленка.

P.S.

Це — найбiльший у скандинавських країнах полігон побутових відходів, розсташований поблизу Хельсенкі. Тут генерується майже половина біогазу Фінляндії. Він подається на побудовану поряд електростанцію. Завдяки цій технології щорічне скорочення викидів парникових газів складає 8 500 тонн  у нафтовому еквіваленті.

А за даними харківських науковців під керівництвом професора Анатолія Гриценка, внесок побутових смітників України у загальні викиди  метану та двоокису вуглецю сягає майже 4%.

Відповідно до наявних методик утворення відходів на одну людину, обсягу метану з одного кубометру сміття, можна порахувати обсяг біогазу, що можна було б видобувати зі Слов’янського полігону за рік.

  • Twitter
  • Facebook